Притча про останній день життя

Суспільство

Коли я ще був малим дід розказав мені одну притчу і сказав записати її та перечитати, коли виросту. Час йшов, я уже й забув про обіцянку, але мені недавно прямо у руки потрапив зошит з тією притчею. Напевно, тільки зараз я зумів її зрозуміти та вирішив поділитися з вами.

Був на світі один чоловік старий. Вік пролетів для нього, як одна мить. Навіть не помітив, як руки перестали міцно тримати, а ноги все більше труситися.

За чоловіком спостерігав ангел. Він знав, що уже завтра перед ним відкриються ворота у рай, тому вирішив повідомити про це чоловіку, який невтомно прибирав на вулиці.

– Відпочинь, уже завтра перед тобою відкриються ворота раю. Ти заслуговуєш на відпочинок. – сказав ангел. Чоловік поглянув на нього і продовжив підмітати двір. Потім почав забивати цвяхи у паркан, щоб вирівняти його. Ангел не витримав й повторив:

– Дай собі відпочити. Тебе тут завтра не буде! Навіщо ж ти прибираєш?

 Я знаю, що не буде. Але ж завтра сюди прийдуть мене хоронити близькі люди, рідні та сусіди. Що вони подумають, якщо побачать безлад? Неприємно буде і їм, і мені. – відповів чоловік.

– Тебе ж більше не буде тут. Хіба має значення, що про тебе подумають? – запитав ангел.

– Звичайно має. Зараз хай, що хочуть говорять, а от, коли помру, то нехай тільки добре говорять. – мовив чоловік.

– Інколи ви такі дивні. – сказав ангел та взяв у руки молоток, щоб допомогти господарю.

– У мене так мало часу, що я не встигну? Чому ти мені допомагаєш? – запитав здивовано чоловік.

– Я поглянув у «Книгу життя» і виявилося, що жити тобі ще довго, а тобі ще потрібно город перекопати та яблук внукам назбирати.

Джерело: Блискавка

Залишити відповідь